Джакарта - пасивно-агресивний розлад особистості (PAPD) змушує людину висловлювати негативні почуття та емоції тонко або пасивно, а не прямо. Це часто створює протиріччя між тим, що вони говорять і роблять.
За даними Американської психологічної асоціації (APA), пасивно-агресивний розлад особистості – це тривалий розлад, при якому амбівалентність по відношенню до себе та інших виражається пасивним вираженням основного негативізму.
Читайте також: Чи можуть фізичні вправи мінімізувати розлади особистості?
Розпізнавання пасивно-агресивного розладу особистості
У визначенні APA термін «амбівалентність» означає, що людина має суперечливі почуття або ставлення до себе, ситуацій, подій або людей.
Іншими словами, люди з пасивно-агресивним розладом особистості не в змозі виражати і виражати негативні емоції всередині себе. Вони не здатні відкрито висловлювати почуття гніву, смутку, неприйняття чи розчарування, тому це не відповідає мовленню та поведінці.
Наприклад, вони можуть з ентузіазмом погодитися зустрітися на обід, але в кінцевому підсумку «забувають» зустріч або не з’являються без пояснень.
Люди з пасивно-агресивним розладом особистості схильні висловлювати свої думки та почуття пасивно або опосередковано, а не звертатися до них безпосередньо. Ці думки та почуття часто представляють негативні моделі мислення або негативізм.
Згідно з APA, негативізм — це ставлення, що характеризується стійким опіром пропозиціям інших людей або схильністю діяти всупереч очікуванням, запитам чи наказам інших, але не бути ідентифікованим.
Люди з пасивно-агресивним розладом особистості, як правило, продовжують свою пасивну поведінку, незважаючи на здатність адаптуватися та вивчати нову поведінку. Залежно від того, наскільки серйозним є розлад, він може перешкоджати успіху людини в міжособистісних стосунках, навчанні та роботі.
Читайте також: Часто бреше, може бути розладом особистості
Що викликає пасивно-агресивний розлад особистості?
Досі не зрозуміло, чому виникає пасивно-агресивний розлад особистості. Однак вважається, що цей розлад є результатом поєднання наступних факторів:
- Генетика або спадковість.
- Зростання в жорстокому середовищі або там, де є зловживання психоактивними речовинами.
- У дитинстві його часто карали за прояв гніву чи негативних емоцій чи протилежних думок чи почуттів.
- Не навчившись самостверджуватися в дитинстві.
- Порушення у стосунках дитини з авторитетними особами, такими як батьки, вихователі або вчителі.
Крім того, деякі люди можуть бути більш схильні до ризику розвитку пасивно-агресивного розладу особистості, оскільки у них є інший психічний стан. До них належать тривожні розлади, шизофренія, біполярний розлад, розлади навчання або уваги та нарцисичний розлад особистості.
Розпізнавання симптомів пасивно-агресивного розладу особистості
Людина з пасивно-агресивним розладом особистості, як правило, відчуває розрив між тим, що вони говорять і роблять. Хоча розлад може проявлятися різними способами, загальні симптоми включають:
- Відкладення виконання завдань, які спочатку були виконані добровільно.
- Навмисно робити помилки або пропускати дедлайни для проектів, завдань або подій.
- Навмисно не з’являтися на зустрічах, зустрічах, світських заходах чи зборах.
- Діючи занадто вперто.
- Навмисне втрата важливих документів, щоб уникнути робочих проектів, подорожей, медичних прийомів або сімейних зустрічей.
- Надмірно скаржиться на особисті нещастя.
- Відмова від соціальних завдань або рутинної роботи без видимих причин.
- Висловлення висміювання або критики влади.
- Почуття заздрості та образи до відносно щасливих.
- Будьте аргументованими.
- Чергування між ворожістю і жалем.
- Мати агресивне, песимістично або цинічне ставлення.
- Звинувачення інших у своїх почуттях або вчинках.
- Відчуття неадекватності або низької самооцінки.
- Поводьтеся холодно або мстиво по відношенню до інших, не пояснюючи чому.
Читайте також: 5 Розлади особистості з надмірною тривогою
Якщо ви відчуваєте, що відчуваєте ці симптоми, або є найближчі люди, які виявляють таке ставлення, вам слід звернутися за допомогою до фахівців, наприклад, психолога чи психіатра. Незважаючи на те, що для цього розладу не існує спеціального лікування, психолог або психіатр може допомогти вам виявити, керувати та припинити суперечливу поведінку та дії.
Щоб зробити це простіше, просто скористайтеся додатком записатися на прийом до психіатра в лікарню, пройти консультацію. Наприклад, робота з консультантом або психіатром може допомогти їм розробити безпечні та ефективні стратегії подолання, які дозволять вам насолоджуватися більш повноцінним життям.
